Зворотний зв’язок як фактор підвищення якості підготовки здобувачів вищої історичної освіти

Анотація

Освітній процес на сучасному етапі варто реалізовувати як суб’єкт-суб’єктну взаємодію викладача і студентів, котрі об’єднані спільною діяльністю, усвідомлюють взаємну відповідальність за кінцевий результат, узгоджують власні дії щодо досягнення поставленої мети. Саме тому актуальності набуває проблема здійснення зворотного зв’язку, що принципово впливатиме на підвищення ефективності освітнього процесу в цілому.

Реалізація зворотного зв’язку матиме ефективний результат за таких умов: регулярність, систематичність, достатність та детальність; пов’язаність з метою оцінювання завдання та критеріями; зрозумілість для студента; чіткий зв’язок із майбутніми завданнями, сфокусований, у першу чергу, на навчальних цілях і очікуваних результатах, а потім – на оцінюванні.

Насамперед завдяки зворотному зв’язку викладач регулює процес навчання, має можливість враховувати необхідні зміни в педагогічній системі і вчасно коректувати хід процесу. Зворотний зв’язок допомагає викладачу визначити ефективну стратегію і тактику освітнього процесу, а також вчасно їх скоригувати. Студенти ж не лише отримують відповіді, але і відчувають свою причетність до освітнього процесу, усвідомлюють важливість їхньої думки. Саме за допомогою зворотного зв’язку забезпечується динаміка освітнього процесу і реалізується його основна мета – формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості студента – майбутнього фахівця.