Філологічні діалоги

Святість мудрого життя в освітянських справах

2023-04-03T12:47:03+03:00

Олександр Андрійович Зарудняк у діалозі із сьогоденням

2023-04-03T12:47:03+03:00

Стежками біографії патріарха

2023-04-03T12:47:03+03:00

Синтаксичні засоби стилістики в новелах Григорія Косинки

2023-04-03T12:47:03+03:00

Взаємозалежність влади і сексуальності в романі «Польові дослідження з українського сексу» Оксани Забужко

2023-04-03T12:47:03+03:00

У статті аналізується взаємозв’язок соціального концепту сексуальності й влади, через призму якої репрезентуються різні суспільні конструкти, зокрема, нормалізація, табуювання та стигматизація жіночої тілесності на прикладі роману «Польові дослідження з українського сексу» Оксани Забужко.

Художнє відображення світу людини в часи катастрофи у творах Миколи Матієва-Мельника і Катрі Гриневичевої

2023-04-03T12:47:03+03:00

У статті проаналізовано прозові твори двох західноукраїнських письменників М. Матієва-Мельника і К. Гриневичевої з позиції філософсько-літературознавчої характеристики світу людини у часи катастрофи. Досліджувалися твори, у яких автори порушували проблему біженців та вимушених переселенців, яка є актуальною і для ХХІ ст. у часи російської агресії щодо України. Зроблено висновок про актуальність творів, художні особливості, охарактеризовано індивідуальний стиль двох авторів. Узагальнено, що у творах простежується тенденція зображення оптимістичного погляду на нові повоєнні перспективи життя вигнаних українців початку ХХ століття у разі повернення на рідну землю.

Електронні ресурси сучасних українських п’єс про війну: читаємо, ставимо, обговорюємо

2023-04-03T12:47:04+03:00

У статті проаналізовано віртуальні ресурси сучасної української драми, які накопичують та викладають у відкритий доступ драматургічні тексти про нову фазу російської агресії проти України, розпочату 24 лютого 2022 року (сайт Національного центру театрального мистецтва ім. Л. Курбаса, «Драматург», «UKRDRAMACHUB», «Parade-Fest», «Ukrainian Drama Translations») та створені на них сучасні драматургічні антології («На часі», «Неназвана війна», «Війна. WAR», «Війна. 24 лютого 2022», «Антологія 24», «Невишневий сад»). Наголошено на тому, що через таку драматургію українці доносять до світової спільноти біль цієї війни і героїзм українського народу, який позбавляється комплексу колоніальної жертви і відстоює цінності демократії, свободи та власної громадянської ідентичності.

Особливості метафоричного мислення Василя Герасим’юка

2023-04-03T12:47:04+03:00

У статті осмислено жанрово-стильові й поетологічні ознаки поетичних творів Василя Герасим’юка, вміщених у збірках «Смереки», «Потоки», «Космацький узір», «Діти трепети», «Поет у повітрі», що дає можливість простежити еволюцію авторського стилю; обґрунтовано новаторство митця у формуванні власної художньої картини світу; розкрито її духовно-світоглядне та естетично-образне наповнення, заґрунтованість у національні міфологеми (мати, хата, рід, дерево, дитина, старець та ін.).

Екокритика у феміністичному дискурсі

2023-04-03T12:47:04+03:00

У статті розглядаються витоки екокритики як течії в літературознавчому дискурсі, поняття екофемінізму як руху, що базується на феміністичних та енвайроменталістських засадах та причини його виникнення, зачіпається поняття ековуменізму як похідної від екофемінізму течії; демонструється зв’язок та різниця між цими явищами.

Історичні драми Бориса Грінченка : на межі трагічного і героїчного

2023-04-03T12:47:04+03:00

У статті розглянуто категорію трагічного в історичних драмах «Степовий гість» та «Серед бурі» Бориса Грінченка. Особливу увагу зосереджено на змістові характеристики, зокрема проблемно-тематичні, образні параметри та пафос творів. Доведено, що категорія трагічного набуває тут особливого звучання завдяки протиставленню концептів національного/чужинського, героїзму/зради.

Листування Михайла Косача (Михайло Обачний): історико-літературні аспекти

2023-04-03T12:47:05+03:00

Михайла Петровича Косача (письменника і громадського діяча, вченого-фізика, старшого брата Лесі Українки та сина Олени Пчілки), зокрема його кореспонденції, вміщеної у виданні Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України «Михайло Косач (Михайло Обачний). Твори. Переклади. Листи. Записи кобзарських дум» (2017 р., упорядниця Л. Мірошниченко).

Множинність естетичного ідеалу автора в соціогонічній поемі «Memento mori» Міхая Емінеску

2023-04-03T12:47:05+03:00

У статті проаналізовано знаковий художній твір видатного румунського поета Міхая Емінеску в аспекті актуалізації теми кристалізації людської історії. Основну увагу зосереджено на виявленні й характеристиці множинності естетичного ідеалу, що втілюється автором через художню реалізацію вічних опозицій ідеального і реального буття. Виявлено ідейно-смислові акценти й жанрові ознаки соціогонічної поеми «Memento mori».

Архітектоніка й авторський задум: до діалогу Тараса Мельничука з Лесею Українкою, дисидентська поезія і fin de sicle

2023-04-03T12:47:05+03:00

У науковій розвідці йдеться про особливості архітектоніки та сюжетотворення поезії Тараса Мельничука, одного з найвідоміших українських дисидентів, в’язнів сумління, як вони себе називали. Поезія гуцула Тараса Мельничука балансує на межі модернізму й постмодернізму, вона насичена цікавими версифікаціями на межі стихійності й конструктивності, де за конструктивністю стоїть прагматичний підхід до архітектоніки – а саме, використання в якості епіграфів віршів Лесі Українки, Горація, біблеїзмів, паремій. Особливо ця властивість модерної, екзистенційної поезії Тараса Мельничука є помітною у збірці «Чага», де переважають поеми, триптихи, диптихи й цикли. Виділяємо в цьому контексті цикл із вісімнадцяти віршів «Леся», написаний на пошану Лесі Українки, а також поеми «Осанна» та «Калинові ключі». Меншою мірою це стосується найвідомішої збірки віршів Тараса Мельничука із домінуючими неримованими версифікаціями – «Князь роси», за яку поет отримав Шевченківську премію.

Вчення про частини мови як розділ парадигмології: лінгводидактичний аспект

2023-04-03T12:47:05+03:00

У статті розглянуто вчення про частини мови, зокрема проблеми, що ускладнюють завдання чіткої і несуперечливої їхньої класифікації в сучасній лінгвістиці, а також інші повʼязані з ними морфологічні класи. Автор наголошує, що в ієрархії критеріїв розрізнення частин мови мають бути враховані й ознаки, що не лише диференціюють частини мови між собою, а й відрізняють їх від інших розрядів.

Проза Володимира Малика про реальність 30-х рр. ХХ ст. в Україні: особливості художньої трансформації

2023-04-03T12:47:05+03:00

У статті йдеться про екзистенційне осмислення реальності у прозі Володимира Малика (1921–1998). Головну увагу зосереджено на оповіданні «Маня», в якому розповідається про події 1932–1933 років в Україні, наголошується на прагненні автора закодовано подати життєві реалії голодних літ в інших творах.

«Казка про калинову сопілку» О. Забужко в інтертекстуальних зв’язках

2023-04-03T12:47:05+03:00

У статті розглянуто інтертекстуальний потенціал «Казки про калинову сопілку» О.Забужко. Предметом дослідження стали казковий сюжет, біблійні мотиви та образи з урахуванням жанрових особливостей твору. Для з’ясування міжтекстових зв’язків було застосовано інтертекстуальний підхід, що дозволив визначити численні міжтекстові проєкції. Встановлено, що експліцитна інтертекстуальність була загальнокомпозиційним способом побудови нового тексту, ознакою, що підтверджувала, з одного боку, авторську ерудицію, а з іншого – самобутність художнього осмислення прототекстів.

Сергій Жадан як знакова постать у сучасному літературному процесі

2023-04-03T12:47:05+03:00

У науковій статті зроблено критичний огляд праць, присвячених вивченню творчості С. Жадана. Доведено тезу про оригінальність його поезії, що підкреслюють порушені проблеми сучасного життя від зображення побутових речей до глобальних високих морально-етичних та духовних якостей та понять. Зроблено висновок, що С. Жаданові властиве відчуття навколишнього світу, розуміння подій і процесів, в середині яких відбувається рух життя, водночас письменник сприймає все і переломлює крізь призму власного буття і розуміння світу. Серед основних рис творчості названо епатажність, що презентує свободу думки і сприяє розкриттю нового явища у культурному середовищі.

Українська ідея у трактуванні Бориса Грінченка

2023-04-03T12:47:06+03:00

У статті окреслюється значення культурницької діяльності видатного письменника, видавця та науковця кінця ХІХ та початку ХХ ст. Бориса Грінченка. Вказано на основні заслуги Бориса Грінченка на ниві національно-культурного відродження українців, на новаторство та ефективність його самовідданої праці. Наведено враження та оцінки його постаті визначних сучасників.

Мемуарний портрет власного «Я» Ірини Жиленко (на матеріалі книги спогадів «Homo feriens»)

2023-04-03T12:47:06+03:00

На матеріалі книги спогадів Ірини Жиленко «Homo feriens» («Людина святкуюча») (К.: Смолоскип, 2011) авторка статті окреслила й послідовно розглянула сім основних, на її думку, складників «духовного українства» мисткині, а саме: спілкування з бабусею як представницею інтелігентного від природи українського селянства; українську народну пісню; поезію Тараса Шевченка; у цілому літературу, музику, живопис; рідний Дім; вплив письменника і чоловіка Володимира Дрозда; спілкування з друзями-шістдесятниками.

Інтертекстуальні маркери біографічного дискурсу лірики Ірини Калинець

2023-04-03T12:47:06+03:00

У статті виявляються внутрішньотекстові та міжтекстуальні зв’язки в ліричному наративі Ірини Калинець як фактологічні чинники її біографії. Основну увагу закцентовано на характеристиці заголовків і віршових присвят (П. Айрикяну, П. Рубану, В. Стусу, В. Чорноволу, С. Шабатурі та ін.), що виступають засобом включення художніх творів поетки-дисидентки в силове поле комунікації і є структуротвірним компонентом особистого життєтексту та суспільно-політичного й культурно-громадського контексту доби.

Епістолярій шістдесятників як формат літературно-критичного мислення в умовах загроженої культури

2023-04-03T12:47:06+03:00

У статті серед розмаїття жанрів художньо-документальної прози шістдесятників епістолярій розглядається як явище, що найвиразніше репрезентує літературно-критичну діяльність покоління в умовах загроженої культури. Листи представників цієї письменницької генерації вважаються одним із джерел історії літературної критики. У дослідженні засвідчено професійну здатність шістдесятників формувати незалежну оцінку творчості визнаних або ж проскрибованих офіційною наукою літераторів, навіть якщо вона явно розходилася із загальноприйнятою.

Образ української жінки в Османській державі (на матеріалі роману «Роксолана» Павла Загребельного)

2023-04-03T12:47:06+03:00

У науковій статті порушено проблему неоднозначності сприйняття образу українки, яка увійшла в історію Османської імперії як велика й впливова державниця Хюррем Султан. Матеріалом дослідження став роман «Роксолана» Павла Загребельного, окремі історичні джерела, а також ґрунтовна праця одеського літературознавця Василя Фащенка. До інтерпретації залучено суперечливі міфи про найвідомішу в історії полонянку, спроектовано їх на текст роману та коментарі письменника. При цьому оцінні характеристики образу Роксолани та широко представлених у творі біографічних і національно-культурних реалій доби супроводжуються особистою позицією авторки статті.

Моделювання текстового масиву саможиттєписної прози Пантелеймона Куліша

2023-04-03T12:47:06+03:00

У статті проаналізовано автобіографічний дискурс художньої прози Пантелеймона Куліша, досліджено способи текстової організації та наративні моделі самооб’єктивації авторського «Я» в белетризованій автобіографії та автобіографічній белетристиці письменника, виявлено рівень активності оповідача як організуючого центру тексту, його «присутність», ступені та засоби вияву. Особливу увагу зосереджено на характеристиці специфіки мовлення оповідача у творах автобіографічних жанрів П. Куліша.

Українська діалектологія як навчальна дисципліна: традиції і новаторство

2023-04-03T12:47:06+03:00

Стаття присвячена проблемі викладання курсу української діалектології у закладах вищої освіти. Наголошено на важливості знань із цієї дисципліни як базової для підготовки майбутніх філологів, викладачів мови. Описано джерела, які допоможуть опанувати курс української діалектології. Проаналізовано сучасні методи роботи зі студентами завдяки появі нових методик фіксації та представлення діалектного мовлення.

Жанр поеми-симфонії у творчості Івана Драча

2023-04-03T12:47:06+03:00

У статті зосереджено увагу на симфонічності мислення Івана Драча, з’ясовано типологічну специфіку жанрової природи поем-симфоній автора, їх значення в літературному процесі новітньої доби. Поетична драматургія І. Драча розглядається в контексті розвитку української поезії ХХ століття.

Образ рідного краю в мовосвіті поета-дисидента Тараса Мельничука

2023-04-03T12:47:06+03:00

У статті здійснено семантичний аналіз образної системи поетичних текстів Тараса Мельничука з погляду етнокультурного, етноландшафтного та інтрасоматичного вимірів. Доведено, що художні образи мовотворчості митця полісемантичні, мають глибокий смисловий підтекст і закорінені в традицію національної культури. Домінантними в мовній картині світу поета виступають віталістичні образи рідного краю, репрезентовані в тексті через символеми го́ри, Карпати, сад, сонце, бджола, хата. Самобутність авторського мовомислення виражає багатство кольороепітетів, фольклоризмів та емоційно маркованих іменників, що надають контексту особливого емоційно-психологічного навантаження.

Риторичні питання як стилістичні маркери експресивності (на матеріалі поезій Дмитра Павличка)

2023-04-03T12:47:07+03:00

У статті аналізуються функціонально-стилістичні властивості риторично-питальних синтаксем на матеріалі ранніх поезій Д. Павличка. Особлива увага зосереджена на способах і прийомах використання цих фігур у монологічному мовленні поета. Визначається їх специфіка у ракурсі мовного світобачення автора. Доводиться, що названі структури як синтаксичні експресеми є однією з характерних ознак індивідуального стилю мовлення Д. Павличка.

Типові помилки в українському мовленні майбутніх фахівців морської галузі в полілінгвальному ареалі

2023-04-03T12:47:07+03:00

У статті проаналізовано найтиповіші помилки в українському мовленні майбутніх фахівців морської галузі, що виникають в умовах білінгвізму. Представлений матеріал побудовано на основі теоретичних напрацювань провідних українських лінгвістів із проблематики інтерференції та власних спостережень авторки над мовленням здобувачів ОС «бакалавр» спеціальності «Морський та внутрішній водний транспорт» Дунайського інституту Національного університету «Одеська морська академія».

Громадянська ідентичність учнів як базовий компонент нової філософії освіти

2023-04-03T12:47:07+03:00

Стаття присвячена аналізу проблеми формування в учнів засобами української літератури глибоко усвідомленого самосприйняття як громадян України. Ми висвітлюємо іманентні характеристики громадянської ідентичності та основні шляхи формування ціннісно-смислової сфери особистості для досягнення цієї мети на уроках української літератури.

Знакове інтерв’ю в «живій історії» патріарха університету

2023-04-03T12:47:07+03:00

На основі інтерв’ю з О. А. Зарудняком – патріархом Ізмаїльського державного гуманітарного університету, першим деканом педагогічного факультету – робимо начерки до його унікальної біографії як педагога, науковця, викладача. Залучаємо до нашого дослідження документальні свідчення та примітні факти з життя Олександра Андрійовича та історії університету. Акцентуємо увагу на високі моральні якості його унікальної особистості.

Анімалістична фразеологія української та болгарської мов

2023-04-03T12:47:07+03:00

У статті здійснено зіставний аналіз анімалістичних фразеологічних одиниць в українській та болгарській мовах. Ці фраземи розглядаються як засіб вияву національно-культурної семантики кожної з мов. У ході аналізу значень фаунонімів в українській та болгарській фразеології виявлено переважно негативні значення (боягузтво, неохайність, лінь, злість, підступність, млявість, заздрісність, пихатість, бідність, невихованість), рідше – позитивні (сміливість, досвідченість, уважність). Фразеології зіставлюваних мов притаманна синонімія та варіативність, найбільшою мірою це стосується українських фразем.

Кроскультурний модус інтелектуального дискурсу Григорія Сковороди

2023-04-03T12:47:07+03:00

У статті розглянуто універсум світоглядних орієнтирів Григорія Сковороди. Доведено, що кроскультурний модус інтелектуального дискурсу мислителя органічно поєднує схоластичний культурно-філософський інструментарій; богошукальні мотиви з проєкціями на типологічну подібність з містичними та сектантськими ідеями XVIII ст.; традиційні барокові художні форми, увиразнені у жанрових панегіричних модифікаціях та стилістичних прийомах; просвітительський гуманізм, моралізаторство та ідеї (само)виховання; фольклорні мотиви та увага до внутрішнього світу особистості, що становлять підґрунтя преромантичного художнього світовідчуття.

Мовознавча праця про лемківську пісню [Паньо С., Вакарюк С., Лісняк Н. Мовосвіт лемківської пісні]

2023-04-03T12:47:07+03:00

Новаторське дослідження в царині чендеєзнавства [Жаркова Р. «Бачу її нині…»: жіночі образи у малій прозі Івана Чендея]

2023-04-03T12:47:08+03:00

Урок позакласного читання «Чи кожна людина вміє літати?» (за романом «Матусин оберіг» Світлани Талан)

2023-04-03T12:47:08+03:00

Запропонована авторкою модель уроку позакласного читання з української літератури – взірець методичної технології особистісно зорієнтованого навчання (ОЗОН). Представлені структура та зміст уроку, прийоми і методи роботи з художнім текстом спрямовані на становлення суб’єктності учнів-читачів, формування їхнього гуманістичного світогляду, становлення духовного світу, виховання високих почуттів у процесі прочитання роману «Матусин оберіг» сучасної української письменниці-волонтерки Світлани Талан.

Вивчення творчості Емми Андієвської: екзистенційні проблеми

2023-04-03T12:47:08+03:00

У статті розглядаються особливості вивчення творчості Емми Андієвської у 6 класі в аспекті тих екзистенційних проблем, яких авторка торкається у своїх казках-притчах. Пропонуються інноваційні методи навчання, які здатні полегшити сприйняття змісту творів поетеси шестикласниками та суттєво підвищити зацікавленість учнів уроками української літератури назагал.

Творчий підхід учителя до викладання української літератури в закладах загальної середньої освіти: проєкт українського культурного фонду «Українська література в коміксах»

2023-04-03T12:47:08+03:00

У статті розглядається суть майстерності вчителя-філолога в новій українській школі, його творчого підходу до викладання української літератури в умовах змішаної форми навчання – онлайн і офлайн. У цьому контексті презентується авторський проєкт «Українська література в коміксах», що створює умови для творчої самореалізації здобувачів освіти, підвищує мотивацію до навчання і сприяє розвитку інтелектуальних здібностей, культури мовлення, активізує візуалізацію сприйняття матеріалу, формує навички пошуково-дослідницького характеру, інтересу учнівської молоді і до сучасної української літератури, й до віковічних творчих надбань, поширення української літератури і культури за кордоном.