Інтелектуальне відображення людського досвіду російсько-української війни в щоденниках воєнного часу

Анотація

Повномасштабне вторгнення спровокувало появу значної кількості воєнної мемуарної літератури, значне місце в якій відведено жанру «воєнний щоденник». Актуальність дослідження обумовлена необхідністю осмислити основні меседжі та екзистенційний вимір пов’язаних з війною сучасних українських его-документів. Воєнні щоденники часів російсько-української війни періоду вторгнення написані безпосередніми учасниками бойових дій («Воєнний щоденник (2014–2015)» Олександра Мамалуя; «Савур-Могила. Військові щоденники» Максима Музики, Андрія Пальваля і Петра Потєхіна; «Іловайський щоденник» Романа Зіненка й ін.); свідками історичних подій з числа української інтелігенції («Я перетворююся. Щоденник окупації» Володимира Вакуленка; «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» Олександра Михеда; «Лютий лютий 2022. Свідчення про перші дні вторгнення» Дар’ї Бурої та Євгенії Подобної й ін.); представниками візуальних мистецтв (Візуальний щоденник Юлії Тверітіної, «Підвальні хроніки» Ірини Потапенко, воєнні постери Нікіти Тітова й Олега Шупляка, карикатури Олексія Кустовського й ін.). Представлене в Его-документах воєнного часу інтелектуальне відображення та художня інтерпретація воєнних подій є процесом комунікації автора з читачем з метою відтворення, осмислення і пояснення нової реальності. Відбулося повне перезавантаження ціннісного ставлення до держави, ментального світовідчуття своєї української ідентичності, зокрема спостерігається сплеск відповідальності та дієвості митців на культурному фронті. Щоденники воєнного часу фіксують людський досвід жахливої сучасної російсько-української війни, сприяють доповненню процесів документування воєнних злочинів, роблять травматичний досвід українців доступним і зрозумілим для всього світу.