Інформативна цінність епістолярію Ірини Калинець
Анотація
Пропоноване дослідження здійснено на основі приватних листів української дисидентки Ірини Калинець, що хронологічно припадають на період мордовських таборів і читинського заслання. З погляду жанрової типології в означеному епістолярному масиві переважають листи-повідомлення, листи-запити, листи-прохання. Аналіз цих кореспонденцій у традиційному фактографічному руслі переконує в необхідності й доцільності їх залучення до конструювання (реконструювання) її достовірної біографії та психопортрета. У статті встановлено й охарактеризовано інформативний фактаж в’язничного епістолярію Ірини Калинець, виявлено зафіксовані в ньому свідчення її наукових інтересів та інтелектуальних зацікавлень, прагнення до самоосвіти й самореалізації. Тексти листів із неволі до різних адресатів насичені назвами праць із багатьох сфер. Їх перелік широкий і політематичний: від історичних студій Д. Яворницького, праць А. Тойнбі, книг Т. де Шардена до словника іншомовних слів і підручника із санскриту. Акцентовано увагу на особливій зацікавленості авторки національною історією та давньоукраїнськими літописними пам’ятками. З’ясовано архівний статус невільничих листів з огляду на збережену в них вагому частину написаного в ув’язненні. Охарактеризовано духовний простір епістолярію поетки, доведено його важливість як документального джерела інформації щодо її художніх пошуків, естетичних пріоритетів, вимірів творчої індивідуальності, ретельної роботи над текстами. Аналіз вибраних листів Ірини Калинець свідчить, що вони віддзеркалюють важливі віхи життєтексту, конкретизують інформацію про інтелектуальне наповнення її невільничого буття, високий рівень науково-творчого самовираження й екзистенційного утвердження в умовах зовнішньої несвободи. Пунктирно окреслені у статті питання епістолярної контактності та художнього потенціалу листів дисидентки дістануть продовження у подальшому науковому осягненні її епістолярію в індивідуальному та контекстуальному вимірах.