Проблема визначення граматичного значення в сучасній лінгвістиці
Анотація
У статті узагальнено наукову інформацію, необхідну для розуміння мовного значення, його поділу на лексичне і граматичне, зв’язку цього значення із мовною формою та її різновидами. Автор наголошує, що сфера мовних значень знаходить вираження в системі форм мови як семіотичної системи. Розрізняючи граматику від інших лінгвістичних наук, зокрема лексикології, мовознавство утрадиційнило й диференціацію лексичного та граматичного мовних значень. Звичайно граматичне значення визначають як узагальнене, абстрактне значення, властиве цілому ряду слів, словоформ, синтаксичним конструкціям, яке має в мові своє регулярне й стандартне вираження; як формально виражене значення. У лінгвістиці існує практика як ствердження, так і заперечення граматичного значення. Ті мовознавці, які заперечували граматичне значення, не завжди були проти цього терміна, але були проти ототожнення граматичного значення і граматичної форми, перенесення ознак граматичної форми на значення. Прибічники семіотичного та функційного підходів звинувачували у формуванні хибного уявлення про граматичне значення формальний підхід. На їхню думку, семіотичний підхід до мови вимагає визнати знаком на рівні граматики граматичну форму слова, тобто форму системно обов’язкову, регулярну, супутню лексемам, таку, що взаємодіє з ними в семантичному плані. У статті відзначено також, що абстрактність, внутрішньомовність, несемантичність (нереферентність) граматичного значення – не диференційні його ознаки, натомість чіткими рисами форм вираження граматичних значень є регулярність, обов’язковість і супровідність лексичному матеріалу. Те, що зазвичай називають граматичним значенням, відрізняється від лексичного лише типом позначення, характером і формою представлення семантики. У мовній реальності «лексичні», «словотвірні», «граматичні», «словозмінні» та ін. значення з семіотичного погляду – це різні форми існування і прояву мовної семантики, різні мовні форми, а не градація різних типів семантики. Автор доходить висновку, що граматичне значення – це певна умовність, насправді його не існує, але є мовні значення, які в даній конкретній мові типово виражені граматичними засобами (регулярними, формалізованими) і ми домовляємося називати їх граматичними значеннями.
